Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
02:45 

Хата-читальня

Мудра купа сміття
Оксана Забужко "Польові дослідження з українського сексу"

Вражаюча, дісно гарна книга!
Ця тітонька завжди мене цікавила, хоча б тому, що свого часу гуляла в компанії моїх батьків. Я ж завжди довіряла батьківському смаку, любила і поважала їхню компанію, не розчарувалась...
Твори цієї авторки незмінно справляють на мене двозначне враження. З одного боку почуваєш себе на диво тупою, неосвідченою і національно несвідомою, з іншого відчуваєш шалений потяг порозумнішати, просвітитися і запатріотизуватися. В чімось викликає дикий сум, ми дісно нація з втраченою історією. І абсолютно не знаєш як навчитися з цим жити, а тим паче не знаєш, що зробити, щоб стало хоч трохи краще.
Книга ж дісно чіпляє, і чіпляє дуже сильно. Не дивлячись на назву, книга не рясніє еротичними сценати чи чимось на кшталт них, хоч вона і доволі відверта. Складно описати про що власне ця книжка, історія відносин? кохання? згвалтування? жінки? країни? нації? Та чи історія взагалі? Вільний потік свідомості на тему того, що робить з нашим життям Історія. Того, що залишили нам у спадок наші батьки, діди і прадіди, того з чим ми маємо навчитися жити, що маємо пережити. Сучасна реальність незалежної України, що все ще не розібранась з оберемком пострадянських глюків і страхів. Ми живемо в цьому і так виховуємо своїх дітей, це варто знати, варто усвідомити. Так є хоч якась надія, що коли небуть ми вилікуємося від цих тарганів.
Раджу всі, наполеглево раджу...

@музыка: Земфира Припевочка

@темы: хата-читальня

21:01 

Мудра купа сміття
От блін, якось все дурнувато!

Почуваю себе практичною стервою і жертвою одночасно, а ще повією і "дЄвАчкАй-фЄєчкАй".
Довбана холодна дурисвітка!!!!!!! Ти ж ніколи його не покохаєш!!!!! він тебе не втримає, це ж було ясно одразу... Дурепа, бог ти мій яка ж я дурепа...

Ще постійно непорозуміння з улюбленими подругами, весь час почуваю себе ніяково і по-дурному.
Боже, невже так буде цілий рік?!?!?

@темы: cеанс самокопання гіганською лопатою,, ЖизнЯ

20:51 

Мудра купа сміття
Дважды умершие,
живущие после смерти Бога,
ми ищем свою тень в потоке иллюзий спящего мира.
Ми живем в мире тотальных подмен,
в мире чисел и призраков,
в мире где все слова стёрлись и потеряли свой смысл.
Эпоха профанов!
Эпоха невыносимой пошлости существования!
Царство банального,
воспевающее собственную пустоту.
Дух окончательно покинул наш мир.
Время сжимается!
Нет уже времени,
нет пространства –
агония небытия.
Дух бесплодия витает над осиротевшей землёй,
обреченной испытать последний одиночества.
Страх заполняет душу!
Все предельно;
открылись последние тайны.
Ветер из бездны опаляет наше лицо.
Кто это сказал?
Я спрашиваю Вас.
Кто?

фільм "Гадкие лебеди"

20:13 

Хата-читальня

Мудра купа сміття
Франц Кафка "Процесс"

Не дивлячись на всі заїзди, глюки і нудності, а може саме завдяки ним, я ніжно люблю цього письменника. Він без сумніву був людиною з проблемами і не соромився їх демонструвати у власних творах, саме тому, на мій погляд, вони в нього такі атмосферні і гіпнотизуючі.
Думаю саме певна схожість наших тарганів дозволяє мені так яскраво відчувати емоцію його романів. Повне занурення в чужу свідомість, без спроб щось там зрозуміти.
"Процесс" мені сподобався значно менше "Замка", але є в ньому одна річ котра, на мій погляд, ставить їх на один рівень, це кінець. Він дісно мене вразив своєю невимовною, тактильною гнітючістю і непослідовністю образів. Те, що в "Замку" розлито по всій тканині оповіді тут сконцентровано в останньому уривку, в кінцівці. Може це суто моя емоція але саме остання глава підіймає цей твір на рівень Мого Кафки, того що я люблю і котрим зачитуюсь...

@темы: хата-читальня

19:52 

Мудра купа сміття
Тато таки перевіз свою музику до нас в будинок, тепер повертаючись ввечері додому я чую джаз і "Phanton of the opera", я дуже сумувала за цим.
Хочу придбати собі коротку чорну сукню і з нею поїхати восени на Джаз-Коктебель. Слухати гарну музику і дивитись на передзимове море, і обов'язково-обов'язково танцювати босою на піску!!!!
Ще дуже хочеться піти в похід, шалено сумую за горами...
Хочеться вже на пари, сесія страшенно набридла. Потрібна щоденна необхідність виходити з дому!
Необхідне якесь культурне життя, піду мабуть на концерт...

@темы: ЖизнЯ

02:13 

Мудра купа сміття
Стала писати вам зеленими чорнилами...

02:11 

Мудра купа сміття
Тепер... а що власне тепер?
Худну, п'ю зелений чай, щодня читаю анатомію, щоночі дивлюся фільми і слухаю музику у темряві.

Ніколи не думала, що можна настільки переоцінити себе. Я ж вважала себе страшенно егоїстичною, думаючою в першу чергу про себе, як же я могла зовсім себе не знати???
Можливо мене цікавила не я а лише мої фантазії з приводу себе? те якою я б хотіла себе бачити, якою мене бачили інші?
Не жива людина - фантазія, дим, примара... Дівчина з іншого життя - я завжди хотіла нею бути.
Не дивно, що я відчувала таку відразу до себе, я ж ніколи нею не була. Я була собою.
Ні, насправді, я собі подобаюсь, просто я завжди була безкомпромісною і любила впадати в крайнощі, юнацікий максималізм і все таке;). Я хотіла бути власною вигадкою і ненавиділа себе за те, що я не вона, щиро і до глибини душі...
Не дивно, що я тікала від реальності, я хотіла втікти від себе але це ніколи не виходить...

Тепер?...
просто усвідомила себе, змирилася з цим, рада бути собою. Залишилося тільки розібратись з усією тією гидотою, що я собі наробила бігаючи від себе...
Побажейте мені удачі, я вас люблю і як мені не дивно це визнавати, мені знадобиться ваша підтримка;)...

@музыка: Тем Смерти нет

@настроение: дивно все це...

@темы: cеанс самокопання гіганською лопатою, ЖизнЯ

17:51 

Новий рік...

Мудра купа сміття
Він прийшов, я його не чекала але відчула і пережила його прихід.
Є багато речей, що я залишила в минулому їх вже ніколи не повернути хочу я того чи ні.
Перший мій новий рік для себе. І не дивлячись на те, що все йшло шкереберть, я задоволена, сподіваюсь цей рік пройде гарно;)))))
Багато курила, правда не чай...
Багато пила, правда не глінтвєйн...
Багато мовчала, правда розмовляючи...
Мені є чим пишатися в минулому році і є чого чекати від наступного, є чого соромитись в 08 і є чого боятись 09, все ще попереду...!!!
Сподіваюсь в мене буде можливість і привід грунтовно зійти з глузду в наступному році, мій час біжить крізь пальці, а стільки ще не зроблено з того, що можна тільки зараз...
Новий рік пройшов під знаком Дорз хоч я їх не слухала власне на свято. Але слухаю їх зараз, п'ю глінтвєйн і розумію, що цей рік саме такий. Рік в якому я буду багато пити, мабуть немало палити і фантастично багато слухати Дорз...;)))))

@музыка: The Doors - You're Lost Little Girl

@темы: ЖизнЯ

19:23 

Мудра купа сміття
Чого я хочу?
Сьогодні, завтра, завжди...?
Щоб коли мене не було, хтось чекав на моє повернення?
Щоб був чоловік поруч з яким я б могла собі дозволити бути слабкою? Який би тримав мене за руку і цілував так, щоб я забувала дихати?
Щоб був хтось хто звав би мене "мама"?
Щоб мені було за що пишатися собою?
Мрії маленької самотньої дівчинки, що найбільше боїться залишитись сама... назавжди...
Що ж тут справжнього, окрім страху?

@темы: cеанс самокопання гіганською лопатою

19:17 

Хата-читальня

Мудра купа сміття
Маріна Лєвіцкая "Краткая история тракторов по-украински"

Мабуть найбільшою моєю помилкою було читати цю книжку після "О. в С.". Перші сторінок 20 я просто приходила в себе від різкого переходу з глибокої лірики до жорсткої сатири. Після "Одиночества..." це здавалося мені просто якимось знущанням над читацькою психікою. Але потім я втягнулась і почала отримувати кайф;) Та всеж таку книгу треба читати після Кафки, ну може Чехова, одним словом чогось серйозного...
А загалом книга офігітєльна. За комічно-іронічною сатирою прозирає глибока трагеді, яку хоч хтось, вперше, на моїй пам'яті, зміг розказати без обридлого пафосу.
Книга ржачна і тонко психологічна, дуже рідкісне і цікаве поєднання.
Взагалі думаю варто читати всім, крім, звичайно, створінь, що страждають комплексом меншовартості і глибоко пафосним націоналізмом на цьому підгрунті. Без почуття гумору теж не варто;))))

@темы: хата-читальня

14:09 

Мудра купа сміття
Є багато речей котрі варті того, щоб в них вірити:
завтра встане сонце
хтось чекає на тебе
на нашому боці трава найзеленіша
якщо ти посміхнешся, тобі посміхнуться у відповідь
коли закінчиться літо, буде весна...

Хочеться плакати - нікого немає тут.
Стукати в безліч дверей і лише зрідка отримувати слабку відповідь...
Чекати на людей які ніколи не прийдуть...
Зачиняти за собою двері на сотні замків і робити виглід, що не чуєш коли в них хтось стукає...
Чи є хтось тут?

@настроение: Чи є тут хоч хтось???

@темы: cеанс самокопання гіганською лопатою

15:27 

Хата-читальня

Мудра купа сміття
Януш Леон Вішнєвскій "Одиночество в сети"

Треба перечитати! але це ще не завтра...

Цю книгу обовязково перечитаю коли в мене настане особисте життя, щоб відчути, зрозуміти і прийняти рішнння.
За цю книга особлива подяка Святуні і Асінькі, страшенно корисно мати людину зі схожими літературними смаками і того хто може цю літературу подарувати;)))
Книга світла і на мій поглід страшенно оптимістична. Не дивлячись на фабулу, головних героїв і епілог, вона наповнює мене оптимізмом. Рідко зустрінеш книгу в якій стільки нормальних людей, складається враження, що весь світ наповнений ними. Це справило на мене набагато більше враження ніж власне історія кохання. Головні герої якісь нереальні, їхнє кохання реальне, їх життя і друзі - реальні, а вони - ні, особливо хлопець...
Боже скільки там цікавих людей!!! Найбільше мені сподобалася Ново-Орлеанська парочка Джим і Кім, вони такі... ну просто... словом я б хотіла бути з ними знайома;)))))
Ще зачепилася за Євеліну з кафе, до якої інколи приїжджає її сестра грати джаз на скрипці... Боже як я хочу своє кафе!!!

Обов'язково перечитаю!

@музыка: Йовин Он и она

@темы: хата-читальня

15:03 

Мудра купа сміття
Мене завжди вражала глибока нереальність мого життя. Не важливо казка чи кошмар, у мене бували лише короткі секунди усвідомлення, що я існую.
З'явилося дивне відчуття задоволення і наповненості - нелюдський спокій... він лякає...
Медетую на вогонь і намагаюся не думати. Не хочу уявляти, що буде коли я прокинуся.
Життя - це сон в якому просто треба навчитися літати... Я вже майже перестала його боятися. Колишній жах здається мені майже принизливим. Хто ж боїться цієї гри іллюзій?
В житті так мало важливого і стільки дрібниць...

@темы: cеанс самокопання гіганською лопатою

14:48 

Хата-читальня

Мудра купа сміття
Проспер Меріме "Избраное"

Книгу я знайшла в сімейній бібліотеці. Довго вирішувала кого читати першого Меріме чи Моема, випало Моему, але тут не про нього...
Я не фанатка французьких письменикі, цей нічого, проте без особливих. Його плюс - це небанальна стандартність, хоча межу він ніколи не переступає.
Наприклад " Хроники времен Карла 9". Час більш ніж затасканий, післі Дюма і Манна мені мало, що можна про нього сказати нового. Але він і не прагнув, просто описав життя середньостатистичного тогочасного дворянина-протестанта.
Найбільше мені, без сумніву, сподобалась його історії про Корсаку, "Коломба" і особливо "Матео Фальконе". Страшенно колоритно, чимось мені Едгара По нагадує.
Також доволі кумедні його жахливчики: "Венера Илльская" і "Локис". Є в них щось таке незвичне...
Ненапряжний автор...

@темы: хата-читальня

14:11 

Мудра купа сміття
Весело і зовсім-зовсім безглуздо.
Мені катастрофічно не щастить, але це чомусь мене зосім не засмучує...
Посміхаюсь, трохи самій собі і трохи Йому.
Хочеться: підбори, мініспідницю і ідеальний манікюр.
Чомусь знову не боюсь - гарний знак, але аж занадто незвичне відчуття...
Безглуздо!

Хочеться:
по-вуха закохатись
ввімкнути Дорз і втикати в стелю
цілуватись до одурі
сходити на холотропку
теревеніти і пити вино з Асінькою... всю ніч...
тримати когось за руку
малювати
курити і мовчати з Фльор
більше "моїх" людей

Набридло нічого не встигати, жадібно хапаю повітря, треба поспішати жити... а то хто знає де ми будемо коли закінчеться літо?

19:31 

Хата-читальня

Мудра купа сміття
Іра Цілик "Післявчора"

Маленька книжичка, кишенькового формату, мила;) Я б ніколи її собі не купила, це мабуть і складає основу її шарму. Я рада, що мені її подарували, вона мене посміхнула;)
Мабуть найбільший і мабуть майже єдиний недолік тут українська авторки. Вона звичайно не зовсім жахлива, але мене дратує. Розмовна українська, а саме на ній пані Цілик і пише, зараз на тому етапі коли якихось чітких норм майже нема, що зумовлює повну індивідуальність лексикону кожного розмовляючого. Відповідно кожен має право на свою думку, так от, її українська мені не подобається;)
Посміхнуло місто, посміхнула пані Буцім, зачарував кінофак... умільно... до жаху...
Трохи незграбно, віє якоюсь іграшовістю і дитячістю. Сподобалось, що небанально закінчується, точніше закінчення відсутнє як таке, схоже на незакінчиний уривок зі щоденника...
Маленька книжка для посмішки;)))))

@настроение: посміхнуло

@темы: хата-читальня

19:50 

Хата-читальня

Мудра купа сміття
Мілан Кундера "Невыносимая легкость бытия"

Дивна книга. Все почалось з того, що мені сподобалась назва. Сподобалась вона мені ще задовго до того, як я дізналась, що це власне книга. Ця фраза з якоїсь розмови, яку я вже не пам'ятаю, міцно засіла в мене в голові і ось я таки прочитала власне книгу;)))
Фраза дісно ідеально, на мій погляд, описує відчуття сьогоденного життя. Та і книга впевнено претендує на місце в моїх улюблених. Вона на диво закінчена, книга прожитих можливостей... Після неї я, мабуть, була б не проти познайомитись з автором, і шалено захотіла подихати повітрям Праги...
Книга мене вразила, не скажу навіть чим, просто вона щось змінила в моїй свідомості. Люблю книжки після яких гарно думається.
Дико захотілось закохатися.
На цю книгу зразуж наклала лапу моя підсвідомісіть, боюсь навіть зайвий раз подумати про неї, щоб не завадити їй. Ну спробую хоч якись мислІ виловити.
Найбільше мені сподобалась Сабіна, чимось ми страшенно схожі, чимось глибшим за зовнішні прояви. Взагалі ця книга з її незримим фоном "Пражської весни" на диво гармонійно перегукується з "Бесами" Достоєвського. Не дарма я почитала її за один день, як органічне їх продовження. Не хочеться писати про глибинний філософський зміст, тут, для мене, це не головне. Найбільше мене зачипило саме моторошне відчуття кризи і мабуть основної проблеми сучасного життя. Автор її не описує, він змушує її переживати, але якось відсторонено... Життя легше пуху і пір'я, життя, де нічого немає, життя, що нічого не важить.
Недоосмислила її, мабуть ця книга ще сильно на мене вплине. Але то попереду, а зараз я просто ходжу як пришиблена, під враженням.

@музыка: Йовин Весна 1

@темы: хата-читальня

19:05 

Хата-читальня

Мудра купа сміття
Фєдор Достоєвскій "Бесы"

Навіть не знаю, що тут писати. Достоєвський справляє на мене майже містичну дію, він мій найсильніший антидепресант. Я не можу назвати його найулюбленішим автором але хандру він ганяє безумовно найкраще. Але що ж писати???
Не можу внятно пояснити чим він мені так допомагає і чому так подобається. Не розумію і, якщо чесно, не хочу це розуміти... "Бесы" мені прийшлися до душі одночасно більше і менше ніж "Преступление и наказание", трохи менш психологічні, трохи більш загальні, легкі, якісь більш плавні.
Було декілька моментів, коли на мене зі сторінок дивився Сталін, сама ідея такої людини як він. Значно частіше на мене прозирав Ленін, менш страшний, але більш огидний... Достоєвський дісно геній, без усіляких там "але". Буде неправильним описувати сюжет роману та і улюблених персонажів тут не може бути. Він занадто багато про них розповідає і занадто мало ідеалізує, такі не можуть подобатись.
Ніколи не любила антиутопій, але від цієї не могла відірватись. Я у захваті...
Не хочу нічого радити, Достоєвський і сприйняття його творчості, це занадто особисте для порад...

@темы: хата-читальня

16:30 

Мрія...

Мудра купа сміття
Колись, коли в мене буде кохана людина я б хотіла піти з ним на якийсь пустирь, звалище, будівництво, без різниці, тільки б там не було людей. Прийти туди, взятись за руки і кричати поки не зірвемо голос... потім цілуватись до запаморочення і бродити по сутеніючому місту, посміхаючись як божевільні...

@настроение: не вистачає тепла...

13:54 

Мудра купа сміття
Я - КРАСУНЯ!!!

тихий омут

главная