02:15 

Френсис фон КапеПлюх
Мудра купа сміття
Осінні павутинки вже не літають, мряка, дощ і всепроникаюча промозклість.
Час подумати, час подепресувати, час психічних загострень і постійних застуд - сезон переходу.
Осінні павутинки вже не літають - сама павутина залишилась.
Павутина, як моя фантазія-бачення життя.
Кожен тут і муха і павук одночасно.
А клейкі павутинки тут міжособистісні контакти, моральні та емоційні зобов"язання.
Ми б"ємось в цій павутині до повного виснаження, не бажаючи, насправді, вирватись.
Бо що є за межами цієї сітки? Лише безповітряна пустота, дика самотність і божевілля.
Але трЄпихаємось (ламаючи крильця, ріжучись об сталево гострі нитки, калічачи себе і інших) не дивлячись на повну беззмістовність.
А як по іншому? Не будеш рухатись - павутина тебе задушить.
Ти, як ти, зникнеш, заснеш, впадеш в анабіоз, помреш.
Скільки таких живих мерців ходить навкруги? А скільки натиснули "Esc"?
Перманентна війна з усім світом? Ні, просто, життя.

@музыка: Кино - Песня без слов

@темы: філософсько-психологічна муть, cеанс самокопання гіганською лопатою

URL
   

тихий омут

главная